Новини.
16 лютого 2012 року на факультеті філології та журналістики розпочала роботу V Міжнародна студентська науково-практична конференція “Пріоритети сучасної філології: теорія і практика”, яка організована кафедрою англійської та німецької філології.
Детальніше
20 жовтня 2011р. відбулася
презентація першого курсу факультету філології та журналістики. У стінах Великої актової зали пройшов традиційний захід, присвячений “свіжій крові” факультету філології та журналістики – нашим першокурсникам.
Детальніше
Шість груп, які поповнили ряди нашої філологічної родини цього року, змогли повною мірою відтворити тему кіно. Розмаїття ідей вражало: від “Сорочинської ярмарки” Гоголя до американського фільму жахів “Дзвінок”. Ведучими свята були студенти третього курсу – Тетяна Булига, Наталія Макарчук та Дмитро Слюнін, які порадували гостей залу не тільки власними дикторськими здібностями, а й зовнішнім виглядом. Справжньою прикрасою кінопараду стали дівчата-черлідери зі своїм запальним танцювальним номером.
Переглянувши виступ першокурсників, компетентне журі у складі викладачів факультету та на чолі з Клавдією Віталіївною Дергтярьовою та Наталією Іванівною Тарасовою, визначилося з переможцями. За загальною сумою балів ними стала академічна група У-12, котра отримала солодкий приз.
Тож з упевненістю можна сказати, що перший млинець у наших першокурсників комом не вийшов.
Відкрита лекція Миколи Рябчука.
У зв’язку з 20-річчям незалежності України дискусії щодо політичної спрямованості держави набули ще більшої ваги. Журналісти, політологи, провладні сили й опозиціонери, іноземні експерти – всі вони намагаються дати оцінку тим досягненням, які наша країна планувала здійснити, і тим, які врешті-решт таки здійснила. Різниця виявилася істотною, причому не в кращий бік. Кожен називає свою причину такого стану речей.
Детальніше
Так, відомий публіцист, політолог, літературний критик і письменник Микола Рябчук серед основних проблем української нації «пальму першості» віддає постколоніальному синдрому. Нещодавно вийшла його книга з однойменною назвою, яка складається з публіцистичних праць автора 1994–2010 рр. На презентації цього видання у Полтаві пощастило побувати і студентам філологічного й історичного факультетів нашого університету. 14 жовтня автор особисто для них прочитав відкриту лекцію «Література обложеної фортеці», акцентуючи увагу на проблемі постколоніальної спадщини.
На думку Миколи Рябчука, повному відновленню і утвердженню національної ідентичності заважає підсвідома залежність українців від колоніальної імперії, яка занадто довго пригнічувала наш народ. Публіцист зауважує, що й офіційне припинення її існування не звільнило нас від постійного тиску й контролю. Протягом двадцяти років Україна розвивалася без чіткої стратегії, що ще більш ускладнило ситуацію. Єдиною (і, на жаль, невдалою) спробою змінити попередній стан речей була Помаранчева революція.
Як вихід пан Рябчук пропонує шлях постколоніального звільнення. Велике значення тут має культурний аспект, адже саме мовно-культурні поділи ускладнили процес посткомуністичної трансформації. Вони поглибили відчуття «обложеної фортеці», що призвело до трансляції не тих думок, які є правильними, а тих, які є вигідними. Відомий публіцист слушно зауважує, що європеїзація, економічний успіх і справді правова держава стануть для нас можливими тоді, коли ми припинимо грати з правилами і почнемо натомість грати за правилами.
Ірина Соляник, Ж-41
фото Дар’ї РОЗУМНЯК, Ж-41
14 жовтня 2011 року пройшов Флеш-моб “Єднаємося у пісні” в межах Тижня вишиванки.
Детальніше
Флеш-моб від факультету філології та журналістики Полтавського національного університету імені В.Г. Короленка
У світлий день Покрови Пречистої Богородиці, яка українцями завжди вважалася заступницею і покровителькою відзначається національне свято – День козацтва. Ця традиція належно підкреслює велике історичне значення козацтва в боротьбі за утвердження української державності та суттєвий внесок у сучасний процес державотворення.
По-своєму і зовсім нестандартно студенти факультету філології та журналістики відзначили цей день, влаштувавши флеш-моб. Дійство відбувалося на двох перервах, під час якого понад 50 студентів у святковому українському вбранні на одному з поверхів у зазначений час, в унісон, заспівали українські пісні.
Ідею заходу запропонувала Кришталь Наталія Анатоліївна, і, після одноголосної, захопленої згоди студентів були відразу обрані і самі композиції. Погляди зійшлись на пісні гурту Скрябін «Сам собі країна», Океан Ельзи «Не питай» та «Без бою», так як саме вони є досить популярними серед української молоді та містять глибокий, вагомий зміст. І хоча, даний захід був досить експериментальним, адже до цього нічого подібного не влаштовувалося, та флеш-моб був надзвичайно позитивно оцінений як студентами, так і викладачами, які були, звичайно,здивовані тим, що відбувається, але згодом усі разом аплодували та навіть підспівували. Заступникі декана факультету, Дегтярьова Клавдія Віталіївна та Тарасова Наталія Іванівна, зазначили, що це дійство було неначе ковтком свіжого повітря для культурного життя студентства та його культурного життя.
Сподіваємося, надалі такі урочисті масові флеш-моби стануть традицією університету!
в музеї Раїси Кириченко при факультеті філології та журналістики проведено курсову годину присвячену пам’яті видатної співачки Полтавщини. На зустрічі згадувались видатні імена жінок Полтавщини.
Детальніше
Фото заходу підготувала Дарія Розумняк (група Ж-41)
5 жовтня 2011 року Полтавським міським центром соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді та студентською соціальною службою, яка відкрита при Полтавському національному педагогічному університеті імені В. Г. Короленка, було проведено лекцію-тренинг на тему: «Протидія ксенофобії в українському суспільстві».
Детальніше
Оскільки ця тема набуває дуже актуального характеру у нашій державі і є достатньо спірною для багатьох громадян країни. Саме тому метою цього заходу було по-перше ознайомити студентів та посилити їх знання з таким явищем як ксенофобія,а по-друге дізнатися думку кожного і направити на роздуми про відношення українців щодо іноземців на своїй землі. Працівники центру спільно з волонтером Полтавської філії суспільної служби України подали інформацію у вигляді бесіди, загально пояснили, що означає термін «ксенофобія» та на прикладі документальний фільм на тему «Протидія ксенофобії в українському суспільстві» та тематичні відеороликів обговорили кожну дію акторів зі студентами. Методист заходу намагалася пояснити, що українцям потрібно більш лояльно відноситись до представників іншої країни або представників іншого віросповідання. Студенти охоче вели діалог з методистом і слухали випадки з реального життя постраждалих від фашистів та скінхедів. Лекцію було проведено в рамках роботи Студентської соціальної служби, що працює в університеті вже другий рік.
Вікторія Білокінь (студентка групи У-34)
«ЖИВА ВОДА» ПОТІШИЛА УКРАЇНУ, БІЛОРУСЬ І РОСІЮ
27–29 травня 2011 р. в Переяславі-Хмельницькому на території заповідника «Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини» за сприяння голови Київської обласної державної адміністрації Анатолія Присяжнюка відбувся І Міжнародний фольклорний фестиваль «Світовид», названий на честь стародавнього українського божества світла й добра.
Детальніше
Український фольклор був представлений народними колективами з Вінниччини, Житомирщини, Київщини, Полтавщини, Черкащини та Чернігівщини. Статус міжнародного фестивалю потвердили ансамблі з Республіки Білорусь і Російської Федерації. Полтавську область на мистецькому форумі гідно представив фольклорний ансамбль «Жива вода» імені Павла Бакланова факультету філології та журналістики Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка. Колектив показав оригінальну концертну програму. Це календарно-обрядові пісні, записані в різних районах Полтавщини художнім керівником ансамблю, відомим полтавським хормейстером Ларисою Баклановою та її незабутнім чоловіком Павлом Олексійовичем.
Глядачів фестивалю зворушила сторінка пам’яті Героя України, народної артистки України Раїси Кириченко, яку ансамбль ушанував виконанням пісні «Ой гарна я, гарна» з репертуару Берегині української пісні. Чоловіча група ансамблю подарувала козацьку пісню Героєві України Михайлові Сікорському – почесному директорові Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав», який був присутній на фестивалі. Поетичний і щирий виступ ансамблю «Жива вода» організаційний комітет за численними схвальними відгуками глядачів та гостей фестивалю визначив як найкращий. Диплом і пам’ятний дарунок колективові вручив міністр культури України Михайло Кулиняк, який відзначив високий мистецький рівень колективу та надто помітну присутність на фестивалі митців полтавського краю. Адже, крім «Живої води», у фестивалі взяв участь вокальний гурт «Стрибожі внуці» та наші краяни – майстри декоративно-вжиткового мистецтва. Досягненням ансамблю «Жива вода» імені Павла Бакланова на фестивалі «Світовид» його учасники називають нагоду презентувати пісенне багатство Полтавщини у всеукраїнському та міжнародному масштабі, а також запрошення на фольклорний фестиваль «Берагіня–2012», який відбудеться в Білорусі на Гомельщині.
УНІВЕРСИТЕТСЬКА ШКОЛА ЮНОГО ЖУРНАЛІСТА
Наприкінці 2010–2011 навчального року завершила роботу Школа юного журналіста, яку вперше провели на базі факультету філології та журналістики ПНПУ імені В.Г.Короленка для усіх, хто планує пов’язати своє майбутнє з журналістикою. На останньому занятті кращі слухачі отримали сертифікати, що засвідчили їхню участь у науково-практичних курсах.
Детальніше
Школа розпочала діяльність із грудня минулого року. До співпраці запрошувалися учні 9-11 класів. Навчання проводилося по суботах безкоштовно. Засновники поставили перед собою мету – створити умови для оптимальної соціальної та творчої самореалізації особистості, інтелектуального самовдосконалення, сформувати медіакультуру у профільній орієнтації учнів, стимулювати їх активність у пошуках професії та навчити основ журналістської майстерності.
За словами головного натхненника школи Надії Баландіної, у процесі реалізації завдань викладачі кафедри журналістики формували практичний досвід написання текстів, прищеплювали навички колективної діяльності та діалогічного спілкування, розвивали творчі здібності учнів, теоретичні знання яких знайшли свій відбиток у створенні медіапродуктів. «Школа юного журналіста – це новий проект кафедри, цього року ми отримали вже перші уроки з його організації, тому є над чим працювати в майбутньому», – поділилася планами Надія Францівна.
Серед викладачів школи – професор Світлана Семенко (координатор школи), старші викладачі Марина Свалова та Сергій Шебеліст, асистенти Оксана Зелік і Гліб Кудряшов. Окрім роботи на лекційних заняттях в аудиторії, наставники пропонували виконання домашніх завдань. Для практичного втілення знань учні створювали журналістські матеріали: інтерв’ю, репортаж, нарис, фейлетон. Також слухачі Школи навчилися аналізувати місцеві періодичні видання на предмет їхнього жанрового наповнення.
На останнє заняття для дружньої бесіди й обміну досвідом були запрошені студенти II та IV курсів факультету філології та журналістики. Старші товариші розповіли про студентське життя, роботу у ЗМІ та дали цінні поради щодо вступу в університет. Також викладачі кафедри журналістики провели анкетування, результати якого вплинуть на покращення роботи Школи у наступному році.
«КОЛЬОРОВИЙ» АЛЬМАНАХ
6 червня майбутні медіапрацівники, які навчаються в ПНПУ, відзначили професійне свято – День журналіста. У якості подарунка кафедра журналістики підготувала перший випуск електронного художньо-публіцистичного альманаху «Кольорове коло» (художній і технічний редактор – Наталія Савельєва). Це перший медійний продукт такого типу. Зручний за форматом, альманах здатен зацікавити читацьку громаду, оскільки презентує не тільки поезію та прозу студентів, а й творчість викладачів. Кількість авторів – невипадкова, їх дванадцять. Як стверджує головний редактор Марина Свалова, «число це символічне, його можна пов’язувати з кількістю авторських світів, смислових та асоціативних кольорів і відтінків».
Детальніше
Доробок кожного автора представлено окремою рубрикою, відповідно до тематики, проблематики, мотивів, образної системи. На розгляд не надто суворої, але й не дуже поступливої аудиторії читачів твори презентують спершу студенти. Серед них Аліна Смутко (рубрика «Безсоння» – поезія та проза), Ірина Гредасова (рубрика «Вітрила» – вірші), Ірина Домненко (рубрика «Рух» – вірші), Катерина Стрєльнікова (рубрика «Спалах» – поезія та проза), Олена Маляренко (рубрика «Вічність» – вірші), Сергій Одаренко (рубрика «Вітер» – вірші), Катерина Левченко (рубрика «Крик» – поезія), Анна Єгорова (рубрика «Крила» – вірші).
Доповнюють альманах своїми творами викладачі Марина Свалова (рубрика «Повернення» – поезія), Сергій Шебеліст (рубрика «Роздум» – публіцистика) й аспірантка Юлія Волощук (рубрика «Веселка» – вірші). Долучився до створення альманаху також і Сергій Осока – поет, перекладач, член Національної спілки письменників України, випускник нашого вишу (його вірші та проза представлені рубрикою «Дотик»). Окремо слід сказати про художні світлини студентки Дар’ї Розумняк, які стали не просто прекрасними ілюстраціями до рубрик, а й наповнили альманах новими кольорами та відтінками. Ознайомитися з альманахом та отримати його електронний «примірник» можна на кафедрі журналістики.
ХХІ ЛІТНЯ ШКОЛА ВАРШАВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ
Із 1 до 21 липня 2011 року старший викладач кафедри журналістики Сергій Шебеліст перебував на стажуванні в ХХІ Літній східноєвропейській школі Варшавського університету, в якій узяли участь молодих 28 науковців з України, Білорусі, Росії, Казахстану, Киргизстану, Болгарії та США. Програма передбачала відвідування лекцій, які читали професори Варшавського, Будапештського, Колумбійського, Ґданського, Яґеллонського, Люблінського, Опольського, Вроцлавського університетів, а також з Вищого навчального закладу Лазарського, Інституту національної пам’яті та Міжнародного центру культури у Кракові.
Детальніше
Учасники школи були розподілені за семінарськими групами і мали виголосити доповідь з теми власних досліджень. С. Шебеліст виступив з доповіддю «Проблеми функціонування українських інтелектуальних видань» у рамках секції «Культура – Література – Суспільство» (куратор – професор Польської академії наук і Варшавського університету Александра Гнатюк). Під час навчання у Літній школі молоді науковці також були слухачами на «круглих столах» і панельних дискусіях Варшавської східноєвропейської конференції за участю відомих громадсько-політичних діячів і вчених (екс-президента Литовської Республіки Валадаса Адамкуса, екс-голови парламенту Республіки Білорусь Станіслава Шушкевича, екс-посла Республіки Польща в Російській Федерації Станіслава Чосека, заступника міністра закордонних справ Польщі Кшиштофа Становського, публіциста Боґумілу Бердиховську, професорів Ярослава Грицака і Максима Стріху). Окрім того, організатори програми – Центр східноєвропейських досліджень Варшавського університету – подбали про змістовне дозвілля учасників стипендіальної програми, влаштувавши екскурсії в музей Варшавського повстання, садибу Фредерика Шопена і парк «Королівські лазєнки».
