ПНПУ Факультет філології та журналістики
Кафедра світової літератури

Склад кафедри:

  1. Ніколенко Ольга Миколаївна — доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри;
  2. Мацапура Валентина Іванівна — доктор філологічних наук, професор;
  3. Кушнірова Тетяна Віталіївна — доктор філологічних наук, доцент;
  4. Тарасова Наталія Іванівна — кандидат філологічних наук, доцент;
  5. Конєва Тетяна Михайлівна — кандидат філологічних наук, доцент;
  6. Орлова Ольга Василівна — кандидат педагогічних наук, доцент;
  7. Фісак Ірина Володимирівна — кандидат філологічних наук, старший викладач;
  8. Коновалова Олена Олександрівна — старший лаборант


ІСТОРІЯ КАФЕДРИ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Історія кафедри – це передовсім історія людей, котрі працювали в різні часи, але всі разом вони творили сучасне обличчя кафедри світової літератури. У Полтавському національному педагогічному університеті зберігаються архівні матеріали, починаючи з 1935 р. Спочатку кафедра російської та світової літератури входила до складу мовно-літературного відділу – саме таку назву мав філологічний факультет педагогічного інституту.

У 1938 р. в інституті відбулася реорганізація, в результаті якої було створено дві самостійні літературні кафедри – кафедра російської і кафедра світової літератури. Ці кафедри проіснували до 1945 р. Назва кафедри, з якої було вилучено російську літературу, доволі часто змінювалася й мала такі версії – усесвітньої літератури (1937 р.), західноєвропейської літератури (1938 р.), світової літератури (1940 р.), зарубіжної літератури (1941 р.), усесвітньої літератури (1943 р.), загальної літератури (1944-1945 рр.). З 1946 р. кафедра отримала назву, яка з деякими змінами проіснувала до 1980-х років, – кафедра російської та зарубіжної літератури, з 2009 р. – кафедра світової літератури. Кафедрою справедливо вважається однією із найстаріших кафедр університету, що має багаті науково-методичні та педагогічні традиції.

У різні роки кафедру очолювали: доцент В.С. Оголевець (1935-1941, 1943-1947 рр.), старший викладач А.М. Гуренко (1937-1939 рр.), доценти М.В. Судейкін (1940-1941 рр.), М.С. Воскресенський (1943-1945 рр.), І.Т. Чирко (1947-1958 рр.), О.К. Міщенко (1960-1969 рр.), В.І. Масик (1970-1974 рр.), Н.В. Хоменко (1975-1996 рр.), професор О.М. Ніколенко (з 1996 р.).

Володимир Степанович Оголевець – людина енциклопедичних знань, вдумливий науковець. В.С. Оголевець народився в Полтаві в 1884 р., отримав дві базові освіти, закінчивши історико-філологічний (1907 р.) та юридичний (1915 р.) факультети Київського університету. Його посібник “Слово о полку Игореве: Руководство для учащихся и для самообразования” (1913 р.) та підручник “Грамматика русского языка” (1914-1915 рр.) були рекомендовані Міністерством народної освіти для середніх навчальних закладів. У 1929 р. В.С. Оголевець пов’язав свою долю з Полтавським педагогічним інститутом, де читав курси західноєвропейської та російської літератури. У 1933-1935 рр. Володимир Степанович керував роботою аспірантів, чотири з яких стали кандидатами філологічних наук; у 1936 р. отримав звання доцента літературознавства. З 1935 по 1941 рр. і з 1943 по 1947 рр. він завідував кафедрою російської та загальної літератури.

До роботи в Полтавському педагогічному інституті залучалися видатні філологи свого часу: російський професор О.Ф. Лосєв (1939-1941 рр.) – літературознавець та філософ зі світовим ім’ям, автор відомих робіт “Історія античної естетики”, “Знак, символ, міф” (Олексію Федоровичу як репресованому вченому не дозволялося тоді працювати в столичних вищих навчальних закладах); харківський професор О.Г Розенберг (1935-1936 рр.), один із членів авторського колективу широко відомої збірки літературних пародій “Парнас дибом”; доцент із Харкова З. Панасенко.

На кафедрі в довоєнні та воєнні роки працювали професори Г.Й. Майфет та Ю.Ю. Циганенко, доцент М.М. Койнаш, старші викладачі А.М. Гуренко та В.М. Тітов. Хвиля репресій боляче вдарила по кафедрі. У 1934 році був заарештований та засуджений на десять років видатний мистецтвознавець і перекладач Г.Й. Майфет, автор унікальної монографії “Природа новели” (1928-1929 рр.), де глибоко проаналізовано грецьку, італійську та англійську новелістику.

Наукові та методичні основи у викладанні російської та зарубіжної літератури закладалися філологами, що плідно працювали на кафедрі в різні часи: доц. М.А. Крестініним (1946-1974 рр.), доц. Г.Н. Вороною (1955-1980 рр.), доц. В.В. Березовською (1954-1998 рр.), доц. А.М. Дяченко (1960-1973 рр.), доц. В.В. Синицьким (1966-1999 рр.), доц. А.П. Тюніним (1971-1986 рр.), доц. Н.Г. Марченко (1975-2005 рр.), доц. В.О. Смирновим (1982-1984 рр.) та іншими.

По праву хранителькою кафедральної історії та традицій вважають кандидата філологічних наук, доцента Валентину Василівну Березовську, яка присвятила кафедрі понад 43 роки чесної й самовідданої праці.

В.В. Березовська народилася в c. Сари Гадяцького району Полтавської області в 1929 р. Зразком для неї завжди був батько Василь Павлович Березовський – порядний, безкомпромісний, справедливий, відданий справі викладач, який працював на фізико-математичному факультеті Полтавського педагогічного інституту в буквальному сенсі слова до останніх днів життя. Після закінчення аспірантури при Київському університеті (тема дисертації була пов’язана із творчим становленням Льва Толстого-баталіста) В.В. Березовська перші роки викладацької діяльності (1954-1962 рр.) присвятила курсам російської літератури ХІХ-ХХ ст. З 1962 р. Валентина Василівна зосередила увагу на зарубіжній літературі: античній, середніх віків, епохи Відродження, класицизму й Просвітництва. Її чіткі й інформативно насичені лекції були продуманими до кожної деталі й на довгі роки закарбовувалися в пам’яті слухачів. Про принциповість В.В. Березовської, її вимогливість до знань і дотепер згадують покоління випускників.

Ще однією легендарною особистістю є доцент Віталій Віталійович Синицький: коли випускники факультету згадують про нього, їхні обличчя неодмінно сяють, ніби повертаючи світу ту енергію душевності й оптимізму, яку роками дарував їм цей натхненний, мудрий і дотепний викладач.

В.В. Синицький народився в с. Опішне Полтавської області в 1936 р. Його мати Любов Йосипівна була вчителем, працювала директором Новосанжарської середньої школи, батько Віталій Миколайович героїчно воював, став інвалідом Великої Вітчизняної війни І групи. Після закінчення в 1960 р. Дагестанського державного університету (м. Махачкала) В.В. Синицький у 1960-1964 рр. працював учителем російської мови, літератури та історії, а з 1962 р. – заступником директора в середній школі № 2 на залізничній станції Каягент (зараз – Каякент) в Дагестанській АРСР. У 1964-1967 рр. Віталій Віталійович навчався в аспірантурі з російської літератури в Московському обласному педагогічному інституті ім. Н.К. Крупської, працюючи над інноваційної темою “Основні проблеми радянської науково-фантастичної літератури”. Науковий керівник роботи академік В.Р. Щербина, відомий дослідник творчості Олексія Толстого, порадив молодому колезі простежити розвиток традицій зачинателя російської наукової фантастики у творах братів А. та Б. Стругацьких, А. Дніпрова та ін. У 1966 р. В.В. Синицький почав працювати на кафедрі російської і зарубіжної літератури Полтавського педагогічного інституту; у 1970 р. вдало захистив дисертацію, ставши першим із викладачів кафедри, хто захистився в Москві та проклав науковий шлях для інших полтавців: Н.В. Хоменко, Н.Г. Марченко, Т.М. Конєвої. Протягом 1973-1975 рр. В.В. Синицький виконував обов’язки заступника декана філологічного факультету, з 1974 р. по 1999 р. обіймав посаду доцента. Його викладацький талант нікого зі слухачів не залишав байдужим: Віталій Віталійович читав складні курси усної народної творчості, давньоруської літератури, російської літератури XVIII-XIX століть, літератури народів СРСР настільки цікаво й зрозуміло, що його предмети для багатьох майбутніх філологів були улюбленими.

Ярослава Григоровича Вовка добре знають викладачі університету за толерантність та інтелігентність. Він народився в 1944 р. у Львівській області, після закінчення у 1967 р. Львівського державного університету ім. Івана Франка два роки працював у школі. У Полтавському інституті викладав із 1970 р. спочатку на кафедрі іноземних мов, бо мав подвійну спеціальність: філолог та викладач іспанської мови. На кафедрі зарубіжної літератури працював із 1982 по 2009 рр. У 1984 р. захистив в Інституті літератури ім. Т.Г. Шевченка дисертацію на тему, яка цікавила його ще зі студентських років: “Іспанська поезія в українських перекладах і критиці” (керівник – ст. наук. співроб. В.С. Харитонов).

Більше ста наукових статей, розвідок, поетичних перекладів має у своєму доробку викладач. Серед них публікації у фахових виданнях Полтави, Києва, Львова, стаття у п’ятитомному енциклопедичному виданні “Українська література в загальнослов’янському та світовому літературному контексті” (1990-1995 рр.). Вільне володіння іспанською мовою дозволило Ярославу Григоровичу власноруч перекладати поезію улюбленого поета – Гарсіа Лорки.

Наталія Григорівна Марченко, як і В.В. Березовська, є представницею педагогічної династії університету: її батько Григорій Іванович Кулик був чудовим викладачем-істориком. Н.Г. Марченко народилася в Києві в 1946 р., закінчила філологічний факультет Полтавського педагогічного інституту в 1968 р. У 1975 р. Наталія Григорівна почала роботу на кафедрі російської і зарубіжної літератури рідного інституту, де викладала літературу ХІХ століття та сучасну російську літературу. Скромність, порядність, людяність, соціальна активність завжди відрізняли Н.Г. Марченко. У колі її наукових інтересів були проблеми літературних взаємозв’язків. У 1980 р. Н.Г. Марченко захистила дисертацію у Московському обласному інституті ім. Н.К. Крупської на тему: “Тип оповіді у сучасній радянській прозі” під керівництвом проф. М.В. Мінокіна; у 1982 р. отримала звання доцента. Проблеми поетики стали головними в її науковій роботі. Творчі доробки А. Чехова, Л. Толстого, а особливо В. Короленка цікавили науковця передовсім як класична школа стильових традицій російської літератури. Тривалий час доц. Н.Г. Марченко була сумлінним відповідальним секретарем усіх наукових конференцій, які проводилися на кафедрі.

Доктор філологічних наук, професор Людмила Василівна Дереза (народ. у 1961 р.) після закінчення Полтавського державного педагогічного університету (1984 р.) чотири роки працювала в школі. Після дострокового закінчення аспірантури Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди в 1997 р. захистила кандидатську дисертацію “М.М. Язиков і російська літературна казка 30-х років XIX ст.”. На кафедрі зарубіжної літератури працювала з 1988 р. У 2005 р. після перебування в докторантурі Дніпропетровського національного університету захистила докторську дисертацію “Російська літературна казка першої половини XIX ст. у системі жанрів романтизму”. Л.В. Дереза є автором двох монографій: “Російська літературна казка першої половини XIX ст. у системі жанрів романтизму” (2005 р.),

“Російська літературна казка першої половини ХІХ століття: проблеми поетики ” (2003 р.) та понад 100 наукових праць з проблем історії та теорії зарубіжної літератури.

З 1996 р. кафедру світової літератури очолює доктор філологічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державних премій імені Івана Франка та В’ячеслава Чороновола, обласної премії імені Панаса Мирного, міської премії імені В.Г. Короленка, член Полтавської спілки літераторів Ольга Миколаївна Ніколенко.

Кафедра світової літератури – визнаний лідер Полтавського національного педагогічного університету в науковій роботі. Багато років поспіль викладачі кафедри на чолі із завідувачкою проф. О.М. Ніколенко посідають перше місце в рейтингу наукового потенціалу вишу.

На кафедрі світової літератури ефективно працює аспірантура зі спеціальності 10.01.02 – російська література, докторантура зі спеціальності 10.01.04 – література зарубіжних країн. Керують аспірантами й докторантами доктори філологічних наук, професори О.М. Ніколенко, В.І. Мацапура.

Зусиллями викладачів кафедри із 1982 р. проводяться Гоголівські читання. До 200-річчя М. Гоголя проведено Міжнародну конференцію “Микола Гоголь: витоки творчості”. Викладачами кафедри оформлено музейну кімнату “Гоголь і Україна”. Усього кафедра опікується двома іменними кімнатами – В.Г. Короленка та М.В. Гоголя, де викладачі та студенти проводять екскурсії про життя й творчість видатних письменників для школярів і громадськості Полтавщини. Традиційним для науковців країни є Короленківські читання, які періодично проводить кафедра світової літератури Полтавського національного педуніверситету, що носить ім’я великого письменника-гуманіста. Популярним серед науковців світу стала конференція «Зарубіжні письменники і Україна», яку започаткувала кафедра з 2005 року.

На кафедрі світової літератури студенти активно залучаються до організації позааудиторної роботи: літературних вечорів, драматичних інсценізацій, літературознавчих конференцій та семінарів. Традиційними стали проведення “Старовинного фестивалю” (проф. О.М. Ніколенко, ст.викл. І.В. Фісак, ас. О.А. Зубенко, ас. С.Г. Ларіонова), Шекспірівських вечорів (доц. Н.І. Тарасова), конференції “Письменники – Нобелівські лауреати” (доц. Т.М. Конєва).

При кафедрі світової літератури діє постійний семінар для вчителів міста й області “Новітні технології викладання зарубіжної літератури” (керівники – проф. О.М. Ніколенко, доц. О.В. Орлова), на якому обговорюються проблеми інноваційних методів навчання та виховання, проводяться експерименти з упровадження нових форм роботи в навчальних закладах.

Кафедра має великий науковий потенціал, який реалізується в наукових статтях, монографіях, підручниках. Загальна тема, над якою працює кафедра зарубіжної літератури, – “Актуальні проблеми вивчення світової літератури в середніх і вищих навчальних закладах”.